
Видатні вчені
школа кріоконсервування крові та кісткового мозку
Засновник – член-кореспондент НАН України
Микола Пушкар

Микола Пушкар є фундатором Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. Під його керівництвом було розроблено методи консервування кісткового мозку, тканин щитовидної залози, компонентів крові та їх застосування в лікуванні. Інститут був створений на базі кількох підрозділів, включаючи Проблемну лабораторію низькотемпературного консервування кісткового мозку і крові, яку очолював професор Пушкар. Микола Пушкар лауреат Державної премії СРСР, лауреат премії Академії наук ім. А.А. Богомольця. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та орденом «Знак Пошани». Автор понад 300 наукових праць, включаючи 9 монографії, 41 патент на винаходи. Під керівництвом М. Пушкаря захищено 38 кандидатських дисертацій.
школа кріобіології системи репродукції
Засновник – академік НАН України Валентин Грищенко

Завдяки Валентину Грищенку, який очолював Інститут у 1983-2011 рр., цей напрямок досяг значних успіхів. Команда вчених під його керівництвом вперше в Україні успішно здійснила запліднення ооциту in vitro (1984 р.), що призвело до народження першої в Україні дитини “з пробірки” у 1991 році. Школа розробила ефективні методи кріоконсервування сперми, ембріонів та дослідила шляхи підвищення їхньої фертильності. Валентин Грищенко – заслужений діяч науки та техніки України, лауреат Державних премій СРСР, УРСР та України, лауреат премії Академії наук ім. А.А. Богомольця, премії АМН СРСР ім. В.Ф. Снєгірьова. За внесок у розвиток кріобіології у 2010 році Міжнародним кріобіологічним товариством нагороджено медаллю ім. Люйє (Basile Luyet) і удостоєний звання “Cryofellow”. Нагороджений орденами “Знак пошани”, “За відзнаку” ІІІ ступеня, ювілейною медаллю “За доблесну працю”, золотою медаллю Польської академії медичних наук. Автор понад 800 наукових праць, включаючи 21 монографію, 8 підручників, 129 патентів. Під керівництвом В Грищенка підготовлено 33 доктори і 136 кандидатів медичних і біологічних наук. На його честь засновано щорічний конкурс на кращу наукову роботу серед співробітників ІПКіК НАН України.
школа кріобіохімії
Засновник – член-кореспондент НАН України
Аполлон Білоус

Член-кореспондент НАН України, професор Аполлон Білоус був одним з організаторів Інституту та очолив відділ кріобіохімії. Його дослідження структурно-функціонального стану клітин за низьких температур дозволили встановити механізми та закономірності кріопошкоджень та вдосконалити технології кріоконсервування. Аполлон Білоус лауреат Державної премії УРСР, лауреат премії Академії наук ім. А.А. Богомольця, лауреат премії ім. Олександра Палладіна АН УРСР. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. А.Білоус є автором понад 300 наукових робіт, в тому числі 15 монографій та 18 винаходів. Під керівництвом А.Білоуса захищено понад 30 кандидатських та 8 докторських дисертацій. На його честь засновано щорічний конкурс для молодих вчених.
школа кріоімунології
Засновник – академік НАН України Анатолій Гольцев

Академік Анатолій Гольцев, учень Алли Цуцаєвої та Валентина Грищенка, очолює цей напрямок. Школа вивчає імунологічні та патофізіологічні основи і механізми розвитку онкологічних та аутоімунних захворювань з метою удосконалення методів їх лікування кріоконсервованими клітинами різного походження. Розроблено технології кріоконсервування біооб’єктів для імунотерапії різних патологій. Обґрунтовано можливості використання кріоконсервованих продуктів фетоплацентарного комплексу для лікування хвороб аутоімунного генезу. Розроблені підходи до діагностики і лікування злоякісних пухлин за допомогою нанотехнологій і ультранизьких температур. Анатолій Гольцев є лауреатом Державної премії України, лауреатом премії НАН України ім. В.П. Комісаренка, Заслуженим діячем науки і техніки України. Анатолій Гольцев підготував 22 кандидати і 4 доктора наук. Активно займається педагогічною діяльністю. Керує кафедрою ЮНЕСКО з кріобiологiï при ІПКіК НАН України. А. Гольцев є автором понад 1200 наукових робіт, зокрема співавтором 13 монографій та 58 винаходів.
школа теоретичної кріобіології
Засновник – член-кореспондент НАН України
Євген Гордієнко

Ця школа, яку сьогодні очолює професор Ольга Гордієнко, фокусується на теоретичному аналізі та експериментальному вивченні механізмів кріопошкодження та кріозахисту клітин. Розробляються фізико-математичні моделі та експериментальні методи для визначення характеристик клітинних мембран та оптимізації режимів кріоконсервування. Результати досліджень Євгена Гордієнка представлені у більш ніж 180 наукових працях, включаючи 3 монографії, 11 патентів. Під його керівництвом виконані й успішно пройшли захист 10 кандидатських та 4 докторських дисертаційних робіт
школа кріоендокринології
Засновник – член-кореспондент АН УССР
Аарон Утевський

Аароном Утевським було започатковано вивчення впливу гормонів на обмін речовин, зокрема біохімії катехоламінів (адреналіну, норадреналіну), а також визначено природу й функцію їх метаболітів, розроблено нові методи їх дослідження. Він був засновником досліджень впливу низьких температур на стан ендокринних тканин, розробником методу кріоконсервування зрізів щитоподібної залози. Аарон Утевський — Заслужений діяч науки, лауреат Премії ім. А.В. Палладіна АН України. Утевський А. підготував 65 кандидатів та 21 доктора наук. Він є автором понад 250 наукових праць, в тому числі монографій, підручників, патентів і авторських свідоцтв.
школа кріобіології стовбурових клітин і тканинної інженерії
Засновник – професор, лауреат
Державної премії України
Олександр Петренко
(учень Аполлона Білоуса).

Під його керівництвом досягнути значні успіхі у дослідженнях проліферативно-диференціювального потенціалу стовбурових клітин при культивуванні у тривимірних скафолдах (альгінатних мікросферах, гелях і макропористих матрицях різної природи), у визначенні нових підходів до кріоконсервування стовбурових клітин в суспензії та в складі тканино-інженерних конструкцій. Значний вклад зроблено у вивчення терапевтичної ефективності гемопоетичних та мезенхімальних стовбурових клітин при експериментальній трансплантації. Визначений новий підхід до гіпотермічного зберігання органів для трансплантації із залученням паракринних факторів стовбурових клітин. Результати представлені у більш ніж 500 публікаціях, біля 50 з них опубліковані в журналах перших двох квартилів (Q1 та Q2), які найчастіше цитуються. Олександр Петренко підготував більше 20 кандидатів наук та докторів філософії. Він активно займається педагогічною діяльністю та керує міжнародними науковими проєктами.