Участь у національних проєктах
Виконання проєкту за грантової підтримки Національного фонду досліджень України (НФДУ)
Співробітники відділу кріобіохімії разом з колегами з відділу кріоендокрінології ІПКіК НАН України успішно виконали два етапи проєкту 2021.01/0276 “Терапевтичний потенціал і безпечність тривимірних конструкцій на основі мезенхімальних стовбурових клітин для лікування ран, що не загоюються” у рамках конкурсу НФДУ «Наука для безпеки і сталого розвитку України»:
- етап 1 – 2023 рік – “Дослідження впливу мікрооточення на ключові морфофункціональні характеристики МСК людини”.
- етап 2 – 2024 рік – “Зберігання МСК у суспензії та 3Д-конструкціях за амбієнтної температури”.
Мета проєкту – дослідити проліферативну, метаболічну та паракринну активність мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) людини в умовах моношару і за тривимірного (3Д) оточення (у складі гелю, сфероїдів, капсул і скафолдів) та їх репаративну дію на моделі ран, що не загоюються; встановити оптимальні умови і терміни безпечного зберігання готових до використання біоконструкцій із високою ефективністю.
Результати роботи в рамках проєкту:
Виконавцями було створено кріобанк зразків МСК жирової тканини, отриманих від дорослих донорів віком 45-60 років для успішної реалізації проєкту . Проведено роботу з оптимізації моделі ран, що не загоюються, і встановлено особливості репарації тканин після нанесення МСК, культивованих у моношарі.
Розроблено способи отримання тривимірних конструкцій з МСК, які забезпечують різне мікрооточення (мультиклітинні сфероїди, альгінатні мікросфери, макропористі скафолди на основі плазми крові) і підтримку життєздатності МСК при 3Д культивуванні. Показано можливість модуляції резистентності клітин до дії пошкоджуючих чинників зберігання за амбієнтної температури за рахунок зміни мікрооточення шляхом розробки 3Д-конструкцій. Було встановлено, що формування альгінатних капсул, скафолдів та сфероїдів з МСК при подальшому зберіганні протягом щонайменше 3 діб при 22℃ за дозволяє підтримувати на високому рівні основні структурно-функціональні властивості клітин.
За результатами роботи опубліковано наступні статті:
- Petrenko O., Rogulska O., Trufanova N., Trufanov O., Hubenia O., Revenko O., Cherkashina, D. Modulation of mesenchymal stromal cells properties by the microenvironment in 3D culture // ScienceRise: Biological Science. – Vol. 3, № 36. – Р. 28-33. doi: 10.15587/2519-8025.2023.288082 категорія Б
- Rogulska O. Yu., Bozhok G. A., Trufanova N. A., Revenko O. B., Pakhomov O. V., Cherkashina D. V., Petrenko O. Yu. Formation of spheroids from human adipose tissue-derived mesenchymal stem cells by the hanging drop method // Bulletin of Problems Biology and Medicine. – 2023. – Vol. 3, № 170. – Р. 423-432. doi: 10.29254/2077-4214-2023-3-170-423-432 категорія Б
- Gordiyenko O.I., Kovalenko I.F., Rogulska O.Y., Trufanova N.A., Gurina T.M., Trufanov O.V., Petrenko OY. Theory-based cryopreservation mode of mesenchymal stromal cell spheroids // Cryobiology. – 2024. – Vol. 115 – P. 104906. doi: 10.1016/j.cryobiol.2024.104906. Q2 WoS Scopus IF 2.3 SJR 0.551
- Trufanova N., Hubenia O., Kot Yu., Trufanov O., Kovalenko I., Kot K., Petrenko O. Metabolic mode of alginate encapsulated human mesenchymal stromal cells as a background for storage at ambient temperature // Biopreserv. Biobank. – 2024 Dec 26. doi: 10.1089/bio.2024.0103. Epub ahead of print. Q3 SJR 0.374 IF 1.2
- Trufanova N.A., Trufanov O.V., Bozhok G.A., Revenko O.B., Cherkashina D.V., Pahomov O.V., Petrenko O.Yu. Hypothermic storage of mesenchymal stromal cell-based spheroids at a temperature of 22°C // Probl. Cryobiol. Cryomed. – 2024. – Vol. 34, № 2. – P. 186–200. doi: 10.15407/cryo34.02.186 https://cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/1985/2096 SJR 0.144 Q4
Проєкт продовжено на 2025 рік – заплановано виконання заключного етапу.
Участь у міжнародних проєктах
V4RM NETWORK: Подолання розриву між наукою, освітою та бізнесом у регенеративній медицині
Місія V4RM
Мережа V4RM (Visegrad for Regenerative Medicine) об’єднує наукові, освітні та бізнес-спільноти з метою розвитку регенеративної медицини в країнах Вишеградської групи та Україні. Її головна мета – створити платформу для комунікації, співпраці та обміну досвідом, яка сприятиме формуванню міжнародних консорціумів, спільних грантових проєктів та підтримці студентських програм обміну.
Чому це важливо?
Регенеративна медицина – це сфера, що швидко розвивається, вимагає міждисциплінарного підходу та залучення інновацій з різних галузей. Однак розрив у комунікації між науковцями, освітянами та бізнесом може обмежувати можливості регіонального розвитку. V4RM прагне подолати ці бар’єри, використовуючи передовий досвід сусідніх країн та створюючи нові можливості для співпраці.
Ключові напрямки діяльності V4RM:
- Спільні грантові заявки: Об’єднання ресурсів та ідей для участі в міжнародних грантових програмах.
- Обмін студентами та молодими вченими: Збільшення мобільності молодих фахівців для навчання та роботи в провідних інститутах.
- Розвиток конкурентоспроможності: Зміцнення позицій регіональних організацій у світовій науковій та бізнес-спільноті.
- Інноваційна співпраця: Підтримка новаторських досліджень, технологій і бізнес-проектів у сфері регенеративної медицини.
Партнери мережі V4RM:
- Чехія: Institute of Experimental Medicine CAS, v. v. i.
- Угорщина: BioTalentum, Ltd. Gödöllő
- Польща: Mossakowski Medical Research Centre Polish Academy of Sciences, Warsaw
- Словаччина: Institute of Neuroimmunology, Slovak Academy of Sciences, Bratislava
- Україна: Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the NAS Ukraine, Kharkiv
Довгострокові цілі V4RM
Мережа спрямована на підвищення успішності спільних дослідницьких проектів, створення можливостей для інноваційного навчання та покращення інтеграції науки, освіти й бізнесу. Ми переконані, що наша ініціатива матиме вагомий вплив на розвиток регенеративної медицини, сприяючи не лише науковому прогресу, а й загальному добробуту регіону.
Більше інформації на офіційному сайті: https://v4rm.net/en
Проєкт CryoStore
Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України (ІПКіК) активно бере участь у міжнародних наукових проєктах, спрямованих на розвиток кріобіології та збереження біорізноманіття. Одним із таких проєктів є CryoStore — інноваційна ініціатива, що фінансується Європейським Союзом у рамках програми Horizon Europe, Marie Skłodowska-Curie Actions (Grant Agreement No 101120454), безпосередній виконавець – Губеня О.С.
Мета проєкту CryoStore: CryoStore спрямований на надання високоякісної підготовки новому поколінню дослідників у галузях кріобіології, репродукції, тваринництва та збереження тварин. Проєкт зосереджений на розробці інноваційних методів кріоконсервації, що підвищують ефективність допоміжних репродуктивних технологій у тваринництві та аквакультурі Європи, а також сприяють збереженню унікального біорізноманіття рідкісних та зникаючих порід сільськогосподарських тварин.
Роль ІПКіК у проєкті: Інститут виступає одним із ключових партнерів консорціуму CryoStore, який об’єднує 7 повноправних учасників із 6 європейських країн та 15 асоційованих партнерів. Співробітники ІПКіК беруть участь у розробці та вдосконаленні методів кріоконсервації біологічних об’єктів, дослідженні механізмів кріопошкоджень та кріозахисту, а також у навчанні молодих науковців.
Значення міжнародної співпраці: Участь у проєкті CryoStore дозволяє ІПКіК інтегруватися в європейську наукову спільноту, обмінюватися досвідом та передовими технологіями, а також сприяє розвитку кріобіології та кріомедицини в Україні. Спільні дослідження та розробки в рамках проєкту сприяють підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва та збереженню генетичних ресурсів тварин, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки та стійкого розвитку.
Додаткова інформація: Детальніше про проєкт CryoStore можна дізнатися на офіційному сайті: https://www.cryostoreproject.com
ІПКіК є членом Асоціації регіонального співробітництва з питань здоров’я, науки та технології (RECOOP HST: https://www.cedars-sinai.edu/research/administration/recoop.html). У рамках цієї ініціативи співробітники Відділу кріобіохімії взяли участь у роботі 19-ї щорічної конференції RECOOP «Bridges in Life Sciences», яка проходила в Братиславі, Словацька Республіка, 11-12 квітня 2024 року.
Робота в рамках проєкту DAAD “Ukraine Digital Project 2024” (01.02.2024 – 31.07.2024). Приймали участь: Петренко О.Ю., Сукач О.М., Прокопюк В.Ю., Каверінська А.І., Губеня О.С., Гойдіна В.С., Оберемок Р.А., Майорова О.Р. В проєкті готували доповіді, знімали відео та монтували. Усі ці відеоматеріали опубліковані в мережі Інтернет. https://www.daad.de/en/information-services-for-higher-education-institutions/further-information-on-daad-programmes/ukraine-digital/
Проєкт COST Action HAPLO-iPS
Співробітники відділу кріобіохімії приєдналися до дослідницької мережі COST Actions (Європейське співробітництво в галузі науки та техніки) та беруть участь у реалізації проєкту COST Action HAPLO-iPS. HAPLO-iPS (ГЕНЕРАЦІЯ ІНДУКОВАНИХ ПЛЮРИПОТЕНТНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН З ВИБРАНИХ ЗРАЗКІВ КРОВІ ПУПОВИНИ (HAPLO-iPS) CA21151) створена з метою розбудови спільної мережі європейського співробітництва, яка підтримуватиме дослідження та розробки індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (hiPSC) для використання у клінічних випробуваннях клітинної терапії: https://www.cost.eu/actions/CA21151.
Проєкт Open Educational Resources
Співробітники Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, зокрема директор інституту, професор Олександр Юрійович Петренко, та аспірантка відділу кріобіохімії Олександра Губеня, відвідали заключний воркшоп міжнародного проєкту Open Educational Resources (https://av.tib.eu/publisher/Projekt__Open_Education_Resources_with_Ukraine_) у місті Ганновер, Німеччина.
У рамках заходу науковці та освітяни з України, серед яких представники Дніпра, Харкова, Києва та Львова, поділилися результатами роботи, досягнутими у співпраці в межах проєкту. Команда Інституту представила результати розробки відкритих освітніх відео лекцій з Клітинної Біології, Клітинної культури та Експериментальної Медицини.
Цей воркшоп став фінальним етапом багатомісячної спільної роботи, що мала на меті розвиток сучасних підходів до інтеграції відкритих освітніх матеріалів у академічну сферу України. Обговорення результатів та обмін досвідом сприятимуть подальшій популяризації відкритих ресурсів у науці та освіті, а також посиленню міжнародного співробітництва.
Такі ініціативи є важливими для формування сучасного освітнього середовища та впровадження інновацій в Україні.