Наказом Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 2025 року № 1732 затверджено оновлену «Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору на період до 2027 року». Документ визначає основні напрями подальшої інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору (ERA) та розвитку сучасної системи наукових досліджень.

Одним із пріоритетних напрямів Дорожньої карти є розвиток відкритої науки в Україні, спрямований на підвищення доступності, прозорості, відтворюваності та ефективності наукової діяльності. Основними складовими цього напряму є:

  • відкритий доступ до наукових публікацій — забезпечення вільного доступу до результатів досліджень, зокрема через інституційні та національні репозитарії;
  • відкриті наукові дані — створення умов для належного зберігання, опису, обміну та повторного використання дослідницьких даних відповідно до принципів FAIR;
  • розвиток цифрової та дослідницької інфраструктури — удосконалення репозитаріїв, інформаційних систем, цифрових платформ, LIMS та інших інструментів для ефективного управління науковими ресурсами;
  • відкритість програмного коду, методик і дослідницьких матеріалів — забезпечення, де це можливо та не суперечить вимогам законодавства, доступності програмного забезпечення, протоколів, методик та інших результатів досліджень;
  • підвищення прозорості та відтворюваності досліджень — належне документування методів, процедур, даних та інших елементів дослідницького процесу;
  • розвиток компетентностей у сфері відкритої науки — підвищення рівня обізнаності дослідників, аспірантів і працівників наукових установ щодо принципів Open Science, FAIR Data, Research Data Management та академічної доброчесності;
  • інтеграція українських наукових установ до ERA — розширення їхньої участі в європейських дослідницьких інфраструктурах, програмах, проєктах та міжнародних наукових партнерствах.

Відповідно до положень Дорожньої карти Інститут послідовно розвиває практики відкритої науки, спрямовані на підвищення доступності та прозорості результатів наукової діяльності, забезпечення їх належного збереження, поширення та повторного використання. Зокрема, Інститут прагне забезпечувати відкритий доступ до наукових публікацій, дослідницьких даних, метаданих, препринтів та інших результатів наукової діяльності з урахуванням вимог законодавства щодо інтелектуальної власності, захисту персональних даних, конфіденційної інформації та інших обмежень. Важливим напрямом є також відкритий доступ до освітніх ресурсів і навчально-методичних матеріалів Інституту, що сприяє поширенню наукових знань, підвищенню якості підготовки аспірантів і молодих науковців та розвитку сучасного освітнього середовища.

Склад групи з впровадження принципів Open Science в
ІПКіК НАН України

(Наказ Про створення робочої групи з впровадження відкритої науки в ІПКіК НАН України № 58 від 10.09.2026)
  • БОЖОК Галина, заступник директора з наукової роботи, д.б.н., с.н.с.
  • КОВАЛЬОВ Геннадій, учений секретар, к.мед.н.,с.н.с.
  • ГОРДІЄНКО Ольга, гол.н.с. відділу НТК з НТББО, д.ф.м.н., проф.
  • ПРОКОПЮК Володимир, зав. відділу експериментальної кріомедицини, д.б.н., с.н.с.
  • ПЕТРУШКО Марина, с.н.с. відділу КСР, д.б.н., проф.
  • ЗУБОВ Павло, зав. відділу кріоцитології, к.б.н., с.н.с.
  • ЛУЦЕНКО Дмитро, відповідальний секретар журналу “Проблеми кріобіології і кріомедицини”, в.о. с.н.с. відділу кріофізіології, к.б.н., с.н.с.
  • ТИМЧЕНКО Тетяна, зав. науково-технічної бібліотеки
  • ЧУЙКОВА Вікторія, с.н.с. відділу ТТІДІВ, к.б.н.
  • ЧЕРНОБАЙ Надія, с.н.с. лабораторії фітокріобіології, к.б.н., ст.досл.
  • ОЧЕНАШКО Ольга, с.н.с. відділу кріобіохімії з ЦККНП, к.б.н., с.н.с.
  • РЄПІНА Світлана, с.н.с. відділу кіфобіофізики, к.б.н., с.н.с.
  • ЛУЦЕНКО Олена, с.н.с. відділу кріопатофізіології та імунології, к.б.н., с.н.с.
  • БЄЛОЧКІНА Ірина, с.н.с. відділу експериментальної кріомедицини, к.б.н., с.н.с.
  • ЄРШОВ Сергій, с.н.с. відділу кріоцитології, к.б.н.
  • ПАХОМОВА Юлія, зав. лабораторії кріопротекторів, к.б.н.,
  • АХАТОВА Юлія, с.н.с. відділу холодової адаптації, к.б.н.
  • ХОМЕНКО Андрій, с.н.с. відділу КСР, доктор філософії
  • НАРДІД Едуард, н.с. відділу кріомікробіології, к.мед.н.
  • ХАЛА Ірина, н.с. відділу кріобіофізики, к.б.н.
  • БОЖКОВА Юлія, м.н.с. відділу кріоендокринології, к.б.н.
  • ГВОЗДЮК Яна, м.н.с. відділу холодової адаптації

Важливо вміти розпізнавати ознаки «хижацьких» наукових журналів, публікація в яких може негативно вплинути на академічну репутацію автора та якість наукової комунікації. До основних ознак «хижацьких» журналів належать: швидке прийняття статей до публікації за відсутності або мінімального рівня належного рецензування; втручання в редакційний та рецензійний процеси з метою забезпечення прийняття рукописів, що не відповідають належним стандартам наукової якості; відсутність прозорої інформації про вартість публікації або повідомлення про неї лише після прийняття статті; агресивна агітація щодо подання рукописів, зокрема шляхом масових електронних розсилок; включення науковців до складу редакційних колегій без їхньої згоди; зазначення у складі редакційних колегій вигаданих осіб; поширення недостовірної інформації про видавця та журнал, зокрема зазначення неіснуючої адреси чи місцезнаходження, вигаданих показників імпакт-фактора, метрик цитування або неправдивої інформації про індексацію журналу у провідних академічних базах даних.
Перед поданням рукопису до журналу доцільно перевірити інформацію про його видавця, редакційну колегію, процедури рецензування, умови та вартість публікації, а також заявлену індексацію в академічних базах даних.

Прокрутка до верху
Перевірено MonsterInsights