Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України є унікальною науковою установою світового рівня, що поєднує фундаментальні та прикладні дослідження у галузях кріобіології, кріомедицини, молекулярної біології, біотехнології та медичних технологій. В умовах війни, глобальних технологічних змін та трансформації наукової сфери України Інститут має не лише зберегти свій науковий потенціал, але й стати одним із провідних центрів інноваційних біомедичних досліджень і міжнародної кооперації.
Стратегічний план розвитку Інституту на наступні п’ять років ґрунтується на принципах відкритості, конкурентоспроможності, міждисциплінарності, підтримки молодих учених та інтеграції до європейського дослідницького простору. Основна мета плану – забезпечення сталого розвитку Інституту, підвищення його наукового авторитету, зміцнення кадрового потенціалу та розширення впровадження наукових розробок у медичну практику, оборонну сферу та економіку України.
1. Наука для безпеки, медицини та відновлення України
Пріоритетом Інституту стане розвиток фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на потреби держави, системи охорони здоров’я, оборонного сектору та післявоєнного відновлення України. Особливу увагу буде приділено розвитку сучасних напрямів біомедицини, молекулярної біології, клітинних технологій та кріобанкінгу.
Інститут розширюватиме міждисциплінарні дослідження у співпраці з установами НАН України, МОЗ України, медичними закладами та міжнародними партнерами. Планується активізація прикладних розробок у сферах кріотерапії, кріохірургії, збереження клітин і тканин, створення біобанків та технологій довготривалого зберігання біоматеріалів.
Окремим завданням стане залучення Інституту до державних і міжнародних програм, пов’язаних із біобезпекою, регенеративною медициною та підтримкою системи охорони здоров’я України.
2. Зміцнення наукового потенціалу та міжнародної конкурентоспроможності
Інститут забезпечуватиме підтримку високоякісних досліджень через розвиток міжлабораторної кооперації, створення тимчасових творчих колективів та підтримку міждисциплінарних проєктів. Пріоритетом стане збільшення кількості публікацій у рейтингових міжнародних журналах, участі у грантових програмах ЄС та міжнародних наукових консорціумах.
Планується модернізація системи внутрішньої оцінки результативності наукової діяльності, активізація роботи кафедри ЮНЕСКО, стимулювання участі у міжнародних конференціях та створення умов для академічної мобільності науковців. Інститут активно інтегруватиметься до європейського дослідницького простору та розвиватиме партнерства з провідними науковими центрами світу.
Особливу увагу буде приділено розвитку відкритої науки, цифрових платформ, репозитаріїв даних та використанню сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності.
3. Молодь, кадровий резерв і розвиток людського капіталу
Одним із ключових завдань Інституту є формування нового покоління дослідників та створення сприятливих умов для професійного розвитку молодих учених. Планується розширення підтримки аспірантів, молодіжних наукових груп, а також кар’єрного росту молоді.
Інститут посилюватиме співпрацю з університетами, розвиватиме базові кафедри та спільні освітньо-наукові програми. Особлива увага приділятиметься залученню студентів до дослідницької роботи, міжнародних стажувань та участі у грантових конкурсах.
Важливим напрямом стане створення кадрового резерву керівників наукових підрозділів, підтримка молодих науковців у конкурсах та сприяння їх інтеграції до міжнародного академічного середовища.
4. Ефективне управління, фінансування та інфраструктура
Для забезпечення стабільного розвитку Інституту буде вдосконалено систему управління на засадах прозорості та колегіальності. Передбачається розширення участі керівників підрозділів у розподілі ресурсів, мінімізація бюрократичного навантаження та впровадження сучасного електронного документообігу.
Пріоритетом стане зміцнення матеріально-технічної бази Інституту, модернізація обладнання, розвиток центру колективного користування та забезпечення рівного доступу до наукової інфраструктури. Інститут активніше залучатиме міжнародну технічну допомогу, грантове фінансування та партнерські інвестиції. Буде активізовано пошук потенційних інвесторів для прикладних розробок Інституту.
Планується впровадження розробок Інституту для створення низькотемпературних банків колекцій різноманітного біоматеріалу: від персоніфікованих зразків стовбурових, спеціалізованих, репродуктивних клітин, компонентів крові і тканинноінженерних конструкцій для потреб медицини до генетичного матеріалу зникаючих видів флори й фауни, а також промислових штамів мікроорганізмів для біотехнологічного сектору. Особливу увагу буде приділено активізації впровадження розробок Інституту в роботу «Міжвідомчого наукового центру кріобіології і кріомедицини» з використанням сучасних біотехнологій та урахуванням законодавчих вимог України.
Особливу увагу буде приділено розвитку інноваційної діяльності, захисту інтелектуальної власності та трансферу технологій. Планується активізація роботи щодо впровадження наукових розробок у медичну, ветеринарну практику, рослинництво, а також створення партнерства із бізнесом і високотехнологічними компаніями.
5. Відкрита комунікація та розвиток інституційної культури
Інститут розвиватиме сучасну систему внутрішньої та зовнішньої комунікації, спрямовану на підвищення авторитету науки та популяризацію досягнень ІПКіК НАН України. Планується оновлення вебресурсів, активне використання цифрових платформ, соціальних мереж та науково-популярних форматів.
Для стимуляції формування атмосфери відкритого наукового діалогу, підтримки академічної доброчесності, міждисциплінарної взаємодії та командної роботи планується облаштування «лаунж» зони. Інститут сприятиме розвитку партнерства з наглядовою радою ІПКіК НАН України, органами місцевої влади, громадськістю.
Реалізація цього стратегічного плану дозволить зміцнити позиції Інституту як провідного вітчизняного наукового центру в галузі наук про життя та забезпечити його інтеграцію до міжнародного дослідницького простору. Це гарантуватиме отримання категорії «А» за результатами державної атестації та оцінювання НАН України, а також дозволить зробити вагомий внесок у розвиток науки, медицини й інноваційної економіки країни.
