Віхи історії
Директор інституту (1972-1983 рр)
25 лютого 1972 році Президія Академії наук УРСР прийняла постанову “Про організацію Інституту проблем кріогенної біології і медицини АН УРСР” на базі двох лабораторій Фізико-технічного інституту низьких температур і проблемної науково-дослідної лабораторії низькотемпературного консервування кісткового мозку і крові Харківського інституту удосконалення лікарів в системі Академії наук. Ініціаторами створення інституту були академік АН УРСР Борис Веркін та член-кор. АН УРСР Микола Пушкар, який став першим директором інституту. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини був і залишається на сьогодні єдиним в Україні інститутом такого профілю
У 1972 році інститут складався з 6 наукових відділів. В інституті працювало 4 доктори та 33 кандидати наук.
Основними напрямками наукових досліджень інституту були:
- фундаментальні дослідження механізмів кріоушкоджень і кріозахисту біологічних структур на різних рівнях їх організації.
- дослідження антигенної перебудови тканин в процесі низькотемпературного консервування.
- розробка науково обґрунтованих методів низькотемпературного консервування тканин і створення необхідного кріогенного обладнання.
- створення і вивчення нових кріопротекторів.
У 1976 році в інституті була створена Наукова рада з проблеми кріобіології і кріомедицини.
З метою впровадження наукових досягнень в практику в якості клінічної бази для інституту була затверджена міська клінічна лікарня м. Харкова №13. А у 1979 році для впровадження результатів науково-технічних розробок в лікувальну практику інституту було виділено клінічну лікарню Південної залізниці (м. Харків).
У наступні роки в рамках намічених наукових напрямів в інституті тривають дослідження, спрямовані на вивчення впливу низьких температур і пов’язаних з ними факторів на білки, ферментні системи, мембранні структури, системи нейро-гуморальної регуляції, а також на клітини, тканини і органи з метою з’ясування механізмів їх пошкодження і репарації, а також визначення можливих шляхів кріозахисту біологічних структур.
У 1980 році при інституті була затверджена спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями: кріобіологія і фізіологія людини і тварин. 22 грудня 1981 року відбулося перше засідання вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю “Кріобіологія”.
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини розвивався як комплексна науково-дослідна установа, де спільно працюють вчені з різних галузей науки. З 1981 року при інституті функціонує спеціальне конструкторське технологічне бюро, в якому розробляються прилади як для наукових досліджень, так й для промислового застосування в галузі кріобіології і кріомедицини.
З 1983 до 2011 року інститутом керував академік НАН України Валентин Грищенко.
На базі інституту в травні 1994 року було створено Українське товариство кріобіології і кріомедицини, перший з’їзд якого був в жовтні 1995 року. В інституті на базі відділу кріобіології систем репродукції була створена Українсько-Американська лабораторія репродукції і генетики, спільне керівництво якою здійснювали академік НАН України Валентин Грищенко і директор Чиказького інституту репродукції і генетики проф. Юрій Верлінський.
12 грудня 1997 року на базі інституту було створено Міжвідомчий науковий центр з кріобіології і кріомедицини, головним завданням якого стало використання найбільш вагомих досягнень інституту в галузі фундаментальної та прикладної кріобіології і кріомедицини.
У 1998 році в інституті розпочала роботу Міжнародна кафедра кріобіології під егідою ЮНЕСКО.
У 1997-1999 рр. на основі багаторічних розробок інституту сформувався новий напрям в медицині – клітинна терапія. Наукові розробки інституту в цій галузі використовувалися численними закладами охорони здоров’я в Україні та за її межами. Протягом своєї діяльності інститут співпрацює з багатьма науковими закордонними партнерами з таких країн як Великобританія, Бельгія, Болгарія, Німеччина, Ізраїль, США, Японія, Іспанія, Чехія та ін. Інститут має ряд розробок, які успішно впроваджені в клініках. Серед них слід відзначити технологію надшвидкого охолодження-заморожування сперми і ембріонів людини, кріоконсервацію і ліофілізацію організмів різних таксономічних груп, довгострокового зберігання різноманітних біологічних об’єктів, трансплантацію і корекцію ендокринних порушень за допомогою кріоконсервованих клітин і тканин, лікування захворювань різної етіології на основі застосування кріоконсервованих біооб`єктів ембріональних нервових і гемопоетичних клітин.
Починаючи з 2011 року директором ІПКіК НАН України було обрано та призначено академіка НАН України Анатолія Гольцева. В цей період Президія HAH України ухвалила для Інституту такі наукові напрями: дослідження механізмів кріоушкоджень, кріозахисту, природної стійкості біологічних об’єктів до холоду та її репарації після дії холоду; – створення ефективних засобів штучного кріозахисту біологічних систем різного рівня організації та розроблення на їх основі технологій кріоконсервування біологічних об’єктів і технічних засобів їх реалізації; застосування гіпотермії, кріотерапії та кріоконсервованих біологічних об’єктів для лікування різних захворювань; клітинна і тканинна терапія.
Була часткова оновлена методологічна база, що сприяло розгортанню в межах зазначених напрямів важливих фундаментальних і прикладних досліджень механізмів, що відбуваються в біологічних середовищах, клітинах, тканинах, органах, організмах. На базі оригінальних фундаментальних досліджень була проведена робота по удосконаленню кріотехнології довгострокового збереження в кріобанках стратегічних запасів донорської крові.
З 2021 року і по теперішній час директором ІПКіК НАН України обрано та затверджено д.б.н., проф. Олександра Петренка. У 2022 році Інститут відсвяткував свій 50-річний ювілей. За цей період було досліджено механізми кріопошкодження та кріозахисту біологічних систем різного рівня організації, особливості стійкості організмів до екстремальних чинників та холодової адаптації біологічних систем, створені ефективні кріопротектори та кріозахисні суміші для низькотемпературного консервування біологічних об’єктів різного походження та організації. Велика увага приділяється кріоконсервуванню генетичних ресурсів рослинного та тваринного походження, розвитку кріобіотехнологій у репродуктивній медицині. На сьогодні досить активно розвивається такий науковий напрямок, як розробка та створення тканинно-інженерних конструкцій, що вміщують стовбурові клітини різного походження, а також сировини для виготовлення фармпрепаратів, які можуть використовуватися в різних галузях народного господарства та медицині.
Співробітниками ІПКіК НАН України одержано п’ять Державних премій, видано більше 3000 наукових публікацій, 80 оригінальних монографій, частина з яких видана за кордоном; одержано 367 авторських свідоцтв та патентів України та 18 закордонних патентів на винахід. ІПКіК НАН України неодноразово був переможцем у Всеукраїнському конкурсі «Винахід року», а співробітники були визнані кращими винахідниками року НАН України. Провідні науковці ІПКіК НАН України займаються викладацькою діяльністю в вищих учбових закладах Харкова.
