Єдина в світі установа, яка комплексно розробляє сучасні медико-біологічні кріотехнології
25 лютого 1972 році Президія Академії наук УРСР прийняла постанову “Про організацію Інституту проблем кріогенної біології і медицини АН УРСР” на базі двох лабораторій Фізико-технічного інституту низьких температур і проблемної науково-дослідної лабораторії низькотемпературного консервування кісткового мозку і крові Харківського інституту удосконалення лікарів в системі Академії наук. Ініціаторами створення інституту були академік АН УРСР Веркін Б.І. та член-кор. АН УРСР Пушкар М.С., який став першим директором інституту. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини був і залишається на сьогодні єдиним в Україні інститутом такого профілю.
У 1972 році інститут складався з 6 наукових відділів. В інституті працювало 4 доктори та 33 кандидати наук.
Основними напрямками наукових досліджень інституту були:
- фундаментальні дослідження механізмів кріоушкоджень і кріозахисту біологічних структур на різних рівнях їх організації.
- дослідження антигенної перебудови тканин в процесі низькотемпературного консервування.
- розробка науково обґрунтованих методів низькотемпературної консервування тканин і створення необхідного кріогенного обладнання.
- створення і вивчення нових кріопротекторів.
У 1976 році в інституті була створена Наукова рада з проблеми кріобіології і кріомедицини.
З метою впровадження наукових досягнень в практику в якості клінічної бази для інституту була затверджена міська клінічна лікарня м. Харкова №13. А у 1979 році для впровадження результатів науково-технічних розробок у лікувальну практику інституту було виділено клінічну лікарню Південної залізниці (м. Харків).
У наступні роки в рамках намічених наукових напрямів в інституті тривають дослідження, спрямовані на вивчення впливу низьких температур і пов’язаних з ними факторів на білки, ферментні системи, мембранні структури, системи нейро-гуморальної регуляції, а також на клітини, тканини і органи з метою з’ясування механізмів їх пошкодження і репарації, а також визначення можливих шляхів кріозахисту біологічних структур.
У 1980 році при інституті була затверджена спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями: кріобіологія і фізіологія людини і тварин. 22 грудня 1981 року відбулося перше засідання вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю “Кріобіологія”.
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини розвивався як комплексна науково-дослідна установа, де спільно працюють вчені з різних галузей науки. З 1981 року при інституті функціонує спеціальне конструкторське технологічне бюро, в якому розробляються прилади як для наукових досліджень, так й для промислового застосування в галузі кріобіології і кріомедицини.
З 1983 до 2011 року інститутом керував академік НАН України В.І. Грищенко.
На базі інституту в травні 1994 року було створено Українське товариство кріобіології і кріомедицини, перший з’їзд якого був в жовтні 1995 року. В інституті на базі відділу кріобіології систем репродукції була створена Українсько-Американська лабораторія репродукції і генетики, спільне керівництво якою здійснювали академік НАН України В.І. Грищенко і директор інституту репродукції і генетики Чикаго проф. Ю.С. Верлінський.
12 грудня 1997 року в базі інституту було створено Міжвідомчий науковий центр з кріобіології і кріомедицини, головним завданням якого стало використання найбільш вагомих досягнень інституту в галузі фундаментальної та прикладної кріобіології і кріомедицини.
У 1998 році в інституті розпочала роботу Міжнародна кафедра кріобіології під егідою ЮНЕСКО.
У 1998 році в інституті розпочала роботу Міжнародна кафедра кріобіології під егідою ЮНЕСКО.
У 1997-1999 рр. на основі багаторічних розробок інституту сформувався новий напрям в медицині – клітинна терапія. Наукові розробки інституту в цій галузі використовувалися численними закладами охорони здоров’я в Україні та за її межами. Протягом своєї діяльності інститут співпрацює з багатьма науковими закордонними партнерами з таких країн як Великобританія, Бельгія, Болгарія, Німеччина, Ізраїль, США, Японія, Іспанія, Чехія та ін. Інститут має ряд розробок, які успішно впроваджені в клініках. Серед них слід відзначити технологію надшвидкого охолодження заморожування сперми і ембріонів людини, кріоконсервацію і ліофілізацію організмів різних таксономічних груп, довгострокового зберігання різноманітних біологічних об’єктів, трансплантацію і корекцію ендокринних порушень за допомогою кріоконсервованих клітин і тканин, лікування захворювань різної етіології на основі застосування кріоконсервованих біооб`єктів ембріональних нервових і гемопоетичних клітин.
Співробітниками ІПКіК НАН України одержано п’ять Державних премій, видано більше 3000 наукових публікацій, 80 оригінальних монографій, частина з яких видана за кордоном; одержано 367 авторських свідоцтв та патентів України та 18 закордонних патентів на винахід. ІПКіК НАН України неодноразово був переможцем у Всеукраїнському конкурсі «Винахід року», а співробітники були визнані кращими винахідниками року НАН України.
Провідні науковці ІПКіК НАН України займаються викладацькою діяльністю в вищих учбових закладах Харкова.
